Page 17 - 41_LiryDram_2023

Stanisław Szewczenko
***
Каміння – у потоці, Троянда – у росі,
Вуста – у лжепророцтві, Зоря – у небесі.
Надія – в оксамиті,
На вічності гілках. Прозріння – в одній миті, А сумнів– у віках.
Вуста
На них неначе молитва свята У праведному терпінні,
Але зміяться й ніжні вуста, Коли в себелюбній піні.
Розкішні і дикі вони від жаги, А в помсті – сухі, безпомильні. Вуста, вуста... Душі береги, Рокочучі вічності хвилі.
***
Розум сховався за серце, щоб не помітили,
і дивиться холодно: б’ється...
ще б’ється...
Та диво: серце, здається, лиш тоді достукалось
до істини.
***
Kamienie – w potoku,
Róże – w kroplach rosy,
Usta – fałszywych proroków, Gwiazdy – w przepaściach kosmosu, Nadzieja – w błękicie,
Na gałęziach bezkresu,
Iluminacja – jedynie rozbłyskiem, Zwątpienie – od wieków.
Usta
Na nich modlitwy słowa święte, gdy człowiek z wiarą głowę schyla. Lecz jeśli chwalą tylko siebie, potrafią syczeć niby żmija.
Dzikie od żądzy, suche kiedy mówią o zemście, nieomylne. Usta – milczącej duszy brzegi, nieskończoności fale zwinne.
***
Rozum się schował za sercem, aby być niewidzialnym, chłodno spogląda:
bije,
jeszcze bije.
Dziwne serce,
chyba właśnie wtedy dobiło się
do prawdy
październik–grudzień 2023
LiryDram 15