Page 14 - 2Demo_Book_A bell rings for them

нецькому аеропорту. 22 січня танковим осколком був поранений в ліктьовий суглоб
лівої руки. Ворожий обстріл був такий щільний, що тільки через добу поранених
змогли вивезти з поля бою. Першу медичну допомогу йому надали в Селідово, а
першу операцію зробили у військовому шпиталі у Дніпрі. Потім – тривале лікуван-
ня у Києві. Батьки згадують, що коли приїхали у шпиталь, побачили, що поранені
забезпечені усім необхідним не тільки від держави, а і від вдячних киян.

До початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року служив у 79-й
окремій десантно-штурмовій мобільній бригаді, весь час був на передовій. За спо-
гадами бойових побратимів, навіть під час бойових дій дбав про комфорт своїх
підлеглих: на новому місці завжди облаштовували душову, спортивний майдан-
чик. Особистим прикладом спонукав товаришів по службі до занять спортом, здо-
рового способу життя. Сам не палив, не пив і не любив тих, хто зловживав алко-
голем. Не вислужувався перед керівництвом, завжди про забезпечення і проблеми
свого підрозділу говорив так, як є. У грудні 2021 року Віталію було присвоєно
звання майора, на той час він займав посаду начальника штабу 2-го батальйо-

ну 79-ї бригади. Мріяв продовжити військову кар’єру, влітку 2022 року планував
вступити на навчання до військової академії.
Та у життя і плани Віталія увірвалася війна. З перших днів повномасштаб-
ного вторгнення брав участь в обороні українських земель від російських оку-
пантів. 14 квітня 2022 був призначений командиром 2-го парашутно-десантного
батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Зі спогадів
дружини Лариси: «Коли Віталія переводили з 79-ї, командир подарував йому ав-
томобіль, – білий «Ніссан», який він називав «Лебідь». На фронті мав позивний
«Гектор». Товариші по службі називали з повагою свого 31-річного командира
Володимировичем».
З 07 до 15 травня 2022 противник наступав в районі населеного пункту Ново-

селівка Донецької області. Незважаючи на чисельні переваги ворога у вогневих
засобах і живій силі, майор Бохонок В.В. вміло командував основними силами
батальйону і резерву, що дозволило в цілому утримати лінію району оборони.
В період з 21 червня по 02 липня 2022 року, коли противник вів наступальні дії
поблизу Вовчеярівки Луганської області та Лисичанського мастильно-паливного
заводу, 2-й парашутно-десантий батальйон відбив близько 10 атак противника,
наніс противнику максимальні втрати в живій силі до 200 чоловік, знищив велику
кількість ворожої техніки.
Зі спогадів Анастасії Савченко: «За 2 тижні до трагедії спілкувалася з Віталієм

і він поділився думкою, що після війни хоче створити документальний фільм про
правду війни, що вже має деякі наробки до сценарію».
25 липня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селища Зайцеве
Донецької області командир 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої
повітряно-десантної Січеславської бригади майор Віталій Володимирович Бохо-
нок отримав важкі поранення. А 29 липня, Віталій помер у шпиталі.
Майор Бохонок В.В. - повний кавалер ордена «Богдана Хмельницького»:

10