Page 24 - 2Demo_Book_A bell rings for them
P. 24

ДАНИЛО



                                                           ДІДИК












                                                               Данило  народився  в  Харкові  27  квітня
                                                           1999  року.  2002  року  родина  Данила  пере-
                                                           їжджає до Ганновера в Німеччину, однак за
                                                           три роки через бажання сина жити в Україні
                                                           повертається  до  Харкова.  Хлопець  навчав-

                                                           ся в місцевій «Бізнес-гімназії», а з третього
                                                           класу — у школі № 11. Займався плаванням,
                                                           вільною боротьбою, дзюдо, самбо, грав у ди-
             тячій футбольній команді харківського «Металіста».
                 Як учасник фанатського та патріотичного руху в Харкові виступав за захист єд-
             ності та незалежності України після початку агресії росії проти України 2014 року,
             брав участь у всіх акціях за цілісність рідної держави.
                 Зокрема, 27 квітня 2014 року, у свій день народження, Данило пройшов у колоні ра-
             зом із п’ятьма тисячами вболівальників футбольного клубу «Металіст» та «Дніпро» в
             ході́ «За Єдину Україну», що знаменувала примирення і єднання груп футбольних фа-
             натів (аналогічну ходу в Донецьку наступного дня атакували проросійські бойовики).

                 У свої 15 років Даня був впевненим у власних поглядах, дорослішав у вільній
             постмайданівській Україні, у нескореному Харкові.
                 22 лютого Данило Дідик брав участь у марші Єдності на честь вшанування річ-
             ниці загибелі Небесної Сотні. Даня йшов у першому ряду колони, коли проросій-
             ські бойовики кинули в мирну ходу протипіхотні міни. Унаслідок вибухів загинуло
             четверо невинних харків’ян-патріотів, серед них і 15-річний Даня. Від отриманих
             ушкоджень юнак помер. Просто за те, що любив Україну.
                 Хода почалася біля Палацу спорту, активісти вишикувалися в колону та рушили
             в напрямку майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли було

             здійснено теракт. Організаторами нападу були Сергій Башликов, Віктор Тетюць-
             кий, Володимир Дворніков, пізніше ув’язнені, а згодом відпущені за процедурою
             обміну полоненими.
                 Даня був мудрим і надзвичайно добрим юнаком і всі, хто його знав, пригадують,
             яким вірним і справжнім він був другом. Любив людей, любив Батьківщину. Саме
             друзі та однокласники по смерті Дані висунули ініціативу й тепер школа, у якій
             навчався юний Герой, носить ім’я Дані Дідика.


                                                              20
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29