Page 91 - «Штукатурні роботи»

архітектурних елементів фасаду, щоб не видно було стиків. При декоративній штукатурці з рустованою фактурою таким
елементом фасаду може бути руст.
Приблизно через добу декоративний шар промивають водою доти, доки не почне стікати чиста вода без домішок

цементного молока.
Кам’яній штукатурці можна надати різної фактури – під шліфований природний камінь, бучарду, борознисту фактуру
тощо.
При цьому потрібно дотримуватись основної умови – необхідності оголення декоративного заповнювача і створення
структури, близької до природного каменю.
Інший спосіб улаштування декоративної штукатурки з кам’яного дрібняку – декоративний шар наносять без дрібняку, а
його потім за допомогою дрібномета механічного або пневматичного втоплюють у декоративний шар.
Сграфіто – це декоративна штукатурка з багатокольоровим малюнком, який створюється за допомогою спеціального
інструменту методом дряпання поверхні. Штукатурна накидь складається з ґрунту і кількох, не менше двох, кольорових
накривних шарів, на яких і виконують рельєфний малюнок. Основні компоненти штукатурки: графіто-вапняне тісто, чистий
кварцовий пісок, пігменти, цемент.
Цей вид штукатурки можна виконувати і методом нанесення пластичного штукатурного розчину за шаблонами-
трафаретами.
Теразитову штукатурку виконують з вапняно-цементних сумішей, в яких в’яжучим є гашене вапно і портландцемент
звичайний або кольоровий, заповнювачем – пісок або подрібнені гірські породи (граніт, мармур, слюда); іноді у ці суміші
додають пігменти.
Розчин для ґрунту має бути однорідним, що є гарантією однорідності кольору накривного декоративного шару. Для
кращого зчеплення з накривним шаром ґрунт нарізають хвилястими борознами через кожні 30–40 см. Літом його потрібно
поливати водою три рази на день протягом 3–4 днів. За годину до нанесення накривного шару ґрунт старанно змочують водою.
Товщина штукатурного покриття накривного декоративного шару становить понад 4 мм при гладких фактурах і понад 12 мм
– при рельєфних. Декоративне покриття наносять двічі, для надійного зчеплення з ґрунтом. Перший шар 2–3 мм товщиною
наносять накиддю. Він відіграє роль буфера між ґрунтом і другим шаром, більш густим, покриття 5–7 мм товщиною.
Другий – відразу, як тільки почне тужавіти перший шар. Його розрівнюють правилом і затирають терками.
Весь цикл нанесення покриття має бути безперервним протягом усієї зміни з розрахунку, щоб робочий шов збігався з
існуючими краями поверхні.
Після того як поверхня штукатурки затвердне, її обробляють металевими циклями або бучардами. Рекомендується після
цього поверхню штукатурки промити 5 %-им розчином соляної кислоти, потім чистою водою під тиском.

9
0