Page 106 - Кувейтські новели

розкажуть їй про цей період, вона просто усміхнеться й повірить їм. Ці думки

осіли в його голові, як страшні спалахи блискавки. Кожнісінька мить у його
старечому тілі – це життя, яке марнується, допоки він не оселиться в новому тілі.
Але як?.. Який механізм цього перенесення свідомості? Можливо, йому

доведеться запитати в самої дитини й дізнатись про цей механізм. Від самого
народження Газа бачив немовля лише один раз. Запитати в себе видається
неможливим, якщо тільки поруч немає дзеркала або світлини. Він хотів

ризикнути та організувати зустріч Гази-старшого та Гази-молодшого віч-на-віч,
щоб вони могли осягнути цей процес разом – як два зрілі чоловіки. Це
обов’язково має статися.
Але поки що неможливо застати дитину наодинці, адже його завжди оточують

дивні, потворні обличчя, які повсякчас видають дивні, жахливі звуки, які, на їхню
ж думку, звучать доволі мило. Тож потрібно дочекатися пообіднього часу, коли
гості, як зазвичай, підуть, і дитина залишається у вітальні, у своєму

обгородженому ліжечку, з новою покоївкою. Час, поки дитина перебуватиме
сама в кімнаті, не перевищуватиме кількох хвилин, якщо тільки Газа не вигадає
якийсь привід, аби випровадити покоївку, тому йому слід поквапитися.

3
Він сидів, як зазвичай, на диванії, коли пролунав післяобідній азан . Чоловік
попросив в Аллаха прощення, встав зі свого місця та рушив на перший поверх.
Молитва може зачекати, адже він хоче, щоб його наступна молитва відбулася

вже в новому тілі, у душі, яка ще не згрішила. Газа увійшов у двері вітальні, де
залишились лише дитина та покоївка. Двері заскрипіли так, що покоївка
перелякалася, адже цей звук міг збудити дитину, яка спала у своєму ліжечку.

Світло було вимкнено, але вікно дозволяло пообідньому сонцю наповнювати
кімнату таємничим світлом, крізь яке ставали помітними частинки пилу, що
подекуди розліталися кімнатою. Він усе ще чув, як із вікна долітали заклики до

молитви. Газа поглянув на покоївку, яка сиділа мовчки й витріщалася на нього
так, ніби побачила небіжчика. Аромат новонародженої істоти, який висів у
повітрі, утілював у собі запахи порошку, молока, пластівців «Cerelac»,
екскрементів, упереміжку з ароматами парфумів відвідувачів. Подумати лишень,

що новонароджена людина має такий же різкий та яскраво виражений запах, як
і нові пристрої та речі. Він дивився в очі чорношкірій працівниці, яка
спостерігала за ним, не кліпаючи очима. Аж потім наказав їй піти щось поїсти, і

щойно вона вийшла, Газа подивився на маленьке ліжечко з такою тривогою, ніби
побачив власну могилу.
Його серце завмерло, коли він почув, як немовля чхає в іншій частині кімнати.

Цей слабкий звук викликав у Гази бажання підійти ближче й увімкнути світло,
щоб ніхто не почув гуркіт у темряві. Газа нерішуче підійшов до дитячого ліжка і

3 Заклик до молитви для мусульман.
106