Page 5 - Ukrainian Meeting

5

Той день виявився для неї особливим, хоча вона й не підозрювала
про це. Як завжди, вона зібралася, взяла глечик, поставила на пле-
че, як було прийнято носити, та пішла по дорозі. Написано, що вона
була самарянкою. Ті, хто читає Євангеліє, знають, що самаряни теж
вірили в Бога й очікували порятунку від Господа. Так ось, ішла ця
жінка і, можливо, думала про свою тяжку та гірку долю. Життя її не
склалося: п’ять разів намагалася вона створити сім’ю, і щоразу це
не вдавалося, а те, що вона мала зараз, не давало їй утіхи. Розду-
муючи про свої турботи, про те, що потрібно прати білизну, пекти
хліб, самарянка спускалася до колодязя. Там, біля колодязя, сидів
якийсь стомлений перехожий та попросив дати йому води.

Ось так і розпочалося дещо абсолютно нове в її житті. Цим подо-
рожнім був наш Господь Спаситель Ісус Христос. Він начебто чекав
там на неї, і, попросивши дати йому напитися води, Сам дав їй жи-
вої води – істини:

«Кожен, хто воду цю п’є, буде прагнути знову. А хто пити-
ме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода,
що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в
життя вічне» (Євангеліє від Івана, розділ 4, вірші 13-14).

Ця євангельська історія говорить нам про три важливі речі.

Перше: Господа можна зустріти у своєму повсякденному житті. Са-
марянка і не підозрювала, що біля колодязя, де вона щодня на-
бирала воду, її чекає Пророк, Месія, Христос, Спаситель світу. Так
і ми, займаючись своїми справами, теж вважаємо, що у цей час
Він далеко від нас. Це не так. Якщо наше серце буде відкрите для
Господа, то Він буде з нами і в нашому повсякденному житті.
Друге: Ця жінка мала важке життя. Певно, вона і сама була винна в
тому, що її особисте життя не склалося, але це не завадило Господу