Page 137 - Heroes are not born_IIpart
P. 137
17 березня 2016 року призначений коман-
диром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки
Да Вінчі» ДУК ПС, переформатованої в ба-
тальйон.
Брав участь у звільненні Карлівки, сели-
ща Піски, Авдіївки, а також у боях під Сте-
панівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.
Російське вторгнення Дмитро з підрозді-
лом зустріли на Донбасі, в лютому 2022 року
рота воювала поблизу Щастя на Луганщи-
ні. Навесні 2022 року штурмову роту «Вов-
ки Да Вінчі» переформовано на 1-й окремий
механізований батальйон «Вовки Да Вінчі»
у складі 67-ї окремої механізованої бригади
ЗСУ.
7 березня 2023 року Коцюбайло загинув
у битві за Бахмут. За словами друга Капусти,
заступника Дмитра, після утримання траси
на Хромове вони повернулися до міста Часів
Яр, де їх накрила ворожа артилерія. Їх було
троє: Капуста, Мітчел і ДаВінчі. Мітчел забіг
у під’їзд, а Капуста з Дмитром були в две-
рях, коли стався вибух. Дмитро розвернувся
і видавлював з себе, що він поранений, а че-
рез хвилину знепритомнів. Незважаючи на
швидку евакуацію, поранення Дмитра було в
шию і несумісне з життям.
9 березня відбулося прощання з Дмитром
у Бовшеві та Бурштині, 10 березня відбулося
прощання в Києві. Тисячі українців проща-
лися з Дмитром на Майдані. Віддати останню
честь прийшли Президент Володимир Зелен-
ський і вище військове керівництво України:
головнокомандувач Валерій Залужний, голо-
ва розвідки Кирило Буданов, міністр оборо-
ни Олексій Рєзніков і бригадні генерали ЗСУ.
Дмитра поховано на Аскольдовій Могилі.
Нагороди: Герой України – 30 листопа-
да 2021, «Хрест бойових заслуг» – 9 берез-
ня 2023 (посмертно), «Національна легенда
України» – 23 серпня 2023 (посмертно), ор- Вічна слава Герою України
ден «Народний Герой України» (2017). Дмитру Коцюбайлу!
133

