Page 153 - Heroes are not born_IIpart
P. 153

БОГДАН


                                                       ГРИГОРОВИЧ


                                                       ЛЕЩИШИН








                                                           Народився  25  жовтня  1982  року  в  селі
                                                       Дусанові на Львівщині.
                                                           Закінчив  Військовий  інститут  внутріш-
                                                       ніх  військ  МВС  України  (2005).  Проходив
                                                       службу в 1-му полку охорони особливо важ-

                                                       ливих  державних  об’єктів  (м.  Дніпро),  На-
                                                       вчальному центрі ВВ (2010–2018, м. Золочів),
                                                       начальником  служби  охорони  праці  (2018-
        2022) 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія
        Михальчука Національної гвардії України.
            Брав участь у боях в зоні АТО.
            Коли о 5-й годині 24 лютого 2022 року російські окупаційні війська піддали
        Гостомель ракетно-бомбовим ударам і почали висадку повітряного десанту у між-
        народному вантажному аеропорту «Антонов», особовий склад бригади, що лишив-
        ся на її базі, зокрема й підполковник Лещишин, мужньо відбивав атаки ворога. 12
        березня Богдан Лещишин очолив бронегрупу бригади, яка мала діяти спільно з під-

        розділами окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ, що вису-
        валися у напрямку населеного пункту Гути-Межигірської Вишгородського району.
        Отримали звичне для фронтового часу бойове завдання – з’єднатися, закріпитися на
        вказаному рубежі, розгорнути взводні опорні пункти та не пропускати ворога далі.
            Богдан Григорович дістав травму, проте й надалі продовжував керувати своїм
        загоном та корегувати вогонь підлеглих. Відчайдушний спротив жменьки смілив-
        ців неабияк розлютив рашистів – незабаром позиції гостомельських гвардійців на-
        крили залпи ворожих «Градів». Підполковник Лещишин зазнав нових поранень,
        але з останніх сил намагався не втрачати свідомість, визначити координати розмі-

        щення сил та засобів ворога та передати їх старшому начальникові для ураження
        вогнем суміжних підрозділів артилерії.
            На жаль, його поранення були надто тяжкими. Загинув 12 березня 2022 року на
        полі бою.
            25 квітня 2022  підполковнику Лещишину присвоєно звання Герой України з
        удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).




                                                        149
   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157   158