Page 164 - Heroes are not born_IIpart

ВІТАЛІЙ

АНАТОЛІЙОВИЧ

МОВЧАН

Народився 17 березня 1998 року у місті
Куп’янськ Харківської області. У 2016 році
підписав контракт із Збройними силами
України, де обіймав посаду механіка-водія.
Згодом вступив до Харківського національ-

ного університету Повітряних сил імені
Івана Кожедуба, який закінчив 2020 року.
Обслуга зенітного ракетного комплексу,
яку очолював лейтенант Віталій Мовчан, 24 лютого 2022 року, під час російського
вторгнення, перебувала на бойовому чергуванні, прикриваючи місцевих мирних
жителів та війська, залучені в ООС. І саме їй, з-поміж перших обслуг ЗРК, довело-
ся прийняти бій із противником, сили якого значно переважали. Коли до позиції
наблизилася повітряна ціль, яку зенітники опізнали, як ворожий літак і «захопи-
ли», близько 6:50 Віталій провів перший у житті бойовий пуск зенітної ракети. А
невдовзі вимовив у радіоефір найбажанішу для його військового фаху переможну
доповідь: «Ціль знищено!»

Підлеглі (більшість із яких були набагато старші за віком) свідчать: лейтенант
Мовчан професійно, холоднокровно і самовіддано керував боєм, надихаючи об-
слугу особистим прикладом – його ЗРК активно маневрував, міняючи позиції,
згодом ще одним влучним пуском було знищено ворожий безпілотний літальний
апарат. Зрозуміло, що авіація противника почала полювати за українським ЗРК та
його героїчним екіпажем, і близько 16-ї години сталося непоправне – пара ворожих
ударних вертольотів Мі-24 на критично малій висоті підібралася до тимчасової
стартової позиції і «відпрацювала» по ній некерованими ракетами. Віталій Мов-
чан загинув у районі селища Трьохізбенка Луганської області на бойовому посту,

а його підлеглі дістали тяжких поранень.
28 червня 2023 року, в День Конституції України, Президент України Воло-
димир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя
України.

160