Page 30 - Heroes are not born_IIpart
P. 30

ВІТАЛІЙ


                                                           ВОЛОДИМИРОВИЧ


                                                           БОХОНОК








                                                               Народився 25 березня 1991 року в селі Пав-
                                                           лівка  Снігурівського  району  Миколаївської
                                                           області.
                                                               У  червні  1992  року  родина  переїхала  на
                                                           малу батьківщину матері Наталі Леонідівни,

                                                           до села Щербані Вознесенського району. До 1
                                                           класу Щербанівської загальноосвітньої шко-
                                                           ли І-ІІІ ступенів пішов у 1998 році. Успішно
             склавши іспити, вступив до Миколаївського педагогічного інституту ім. В.О. Сухом-
             линського на факультет фізичної культури і спорту. Мріяв про великий спорт. Закінчив
             військову кафедру, отримавши первинне офіцерське звання – молодший лейтенант.
             Після закінчення інституту хотів стати військовим, але через бюрократичну систему
             його плани не здійснилися.
                 Будучи ще студентом 5 курсу інституту, влаштувався на роботу у ЗОШ № 28 Ми-
             колаєва вчителем фізкультури і захисту Вітчизни, де і працював до 24 березня 2014
             року.

                 Коли розпочалися воєнні дії на Сході України, не став стояти осторонь і вступив
             на контракт до 79-ої аеромобільної бригади на посаду командира аеромобільного де-
             сантного взводу аеромобільного батальйону. Брав участь в АТО. Через 2 тижні після
             навчань охороняв кордон на Херсонщині, у Каланчаку. Потім була охорона Каховської
             ГЕС. 9 травня 2014 року з Олешківського лісу разом із побратимами вирушив на Схід.
             Віталій з 18 січня 2015 року захищав радіолокаційну вежу у Донецькому аеропорту. До
             початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року служив у 79-й окремій де-
             сантно-штурмовій мобільній бригаді, весь час був на передовій. За спогадами бойових
             побратимів, навіть під час бойових дій дбав про комфорт своїх підлеглих: на новому

             місці завжди облаштовували душову, спортивний майданчик. Особистим прикладом
             спонукав товаришів по службі до занять спортом, здорового способу життя. У грудні
             2021 року Віталію було присвоєно звання майора, на той час він займав посаду началь-
             ника штабу 2-го батальйону 79-ї бригади. Мріяв продовжити військову кар’єру, влітку
             2022 року планував вступити на навчання до військової академії.
                 14 квітня 2022 був призначений командиром 2-го парашутно-десантного баталь-
             йону 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Зі спогадів дружини


                                                              26
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35