Page 101 - Book_a4_Work_Neat
P. 101

Віктор Євменович був незвичайною

                 людиною: працьовитою, талановитою,


                                         далекоглядною



               агатогранно обдарований, як керівник господарства, голова колгос-
               пу і як просто людина, він  дбав про добробут, відпочинок та духов-
       Бний ріст своїх  односельчан. Пізнавши солодку мить творчості, вже

        неможливо зупинитися… хочеться дарувати її іншим.  Добре розуміючи,
        що «діти – наше майбутнє», приклавши чимало зусиль, у 1988 році від-

        крив сільську дитячу школу мистецтв. Вона -  була його дітищем, його
        гордістю. В школі працювали класи: фортепіано, скрипки, баяна, духо-
        вих інструментів, хореографії та образотворчого мистецтва.

            В село Христофоівка наша сім’я приїхала у квітні 1988 року. Я пра-
        цювала у колгоспі  художником-оформлювачем. Чоловік – Микола Іва-
        нович Бєлосвєт  (вища освіта, художньо графічний факультет Одесько-

        го педінститу) – до 1 вересня – керівником студії, з 1 вересня 1988 року
        вчителем образотворчого мистецтва у дитячій школі мистецтв. З 1989
        року на цій посаді працювала я.

            На превеликий жаль, у зв’язку із браком коштів у бюджеті, у 1996
        році  школа  припинила  своє  існування.  На  її  місці  був  створений  фі-

        ліал  Баштанської  музичної  школи  (клас  фортепіано),  який  працю-
        вав  ще  деякий  час.  У  1997  році  мене  призначили  на  посаду  керівни-
        ка  Христофорівської  народної  студії  образотворчого  мистецтва.

        Віктор  Євменович  завжди  цікавився  справами  художньої  студії,  яка
        була заснована, з його ж таки ініціативи, у 1974 році та утримувалася

        на кошти колгоспу «Вогні комунізму», під його керівництвом отримала
        звання «народної».                                                                                                 Не-
        зважаючи  на  велику  завантаженість  роботою,  він  знаходив  час  для

        улюблених справ:  рибалив, малював, писав вірші, грав на гармошці.
        Брав участь у виставках та оглядах  народних студій образотворчого
        та декоративно-прикладного мистецтва. За особистий внесок у  розви-

        ток культури у сільській місцевості у грудні 2005 року отримав зван-
        ня Лауреата премії імені Миколи Аркаса.  Творчість художника – це
        дзеркало його душі. Все - на полотні… Залиті сонцем врожайні лани,

        безмежні інгульські плавні, прохолода Аркасівського лісу, рідна Роста-
        виця, знайомі і рідні обличчя людей… Реформа –  руйнування старого



                                                                                                        99
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106