Page 110 - Book_a4_Work_Neat

Яхта «Олеся» була дуже коштовною. Підтвердженням цьому є те, що
вона була занесена Миколою Миколайовичем у безроздільний заповіт на
ім’я своєї дружини на випадок передчасної смерті (на той час він переніс

інсульт і був позбавлений можливості рухатися). У грудні 1897 р. Аркас
у листі до М. Л. Кропивницького повідомляв: «Оце вже 3 роки, як у мене

був нервовий удар і досі ще погано володію правою рукою».
А можливо, яхту було продано за фінансових обставин. Щоб не за-
лишатися бездієвим на воді, він замовив у клубній майстерні вітриль-

но-гребний відкритий човен «четвірку», назвавши її «Оксана» – ім’ям
своєї доньки. У перших рядках Миколаївських газет, які вийшли 14 бе-

резня 1909 року, повідомлялося про передчасну смерть Миколи Микола-
йовича Аркаса, а також містилася замітка: «На підставі передчасної смер-
ті командора Миколаївського яхт-клубу М. М. Аркаса збори клубу, які

були призначені на 15 березня 1909 року, переносяться на 22 березня». За
звітами про діяльність яхт-клубу за 1909 рік, Микола Миколайович про-
довжував залишатися в списках членів яхт-клубу, у списках човнів клубу

залишалася також і аркасівська «Оксана».
Неперевершений результат яхти «Неллі» (колишня «Олеся», а з черв-
ня 1910 року –«Пам’ять Почесного Командора») залишається мрією для

багатьох сучасних вітрильників.

Протягом минулого століття не траплялося таких перегонів, щоб віт-

рильники хоча б раз на спортивних змаганнях не проходили цей шлях
у тому чи зворотному напрямі скоріше, ніж за 4 години, 52 хвилини і 37
секунд – абсолютного рекорду яхти «Неллі», встановленого під пару-

сами 21 травня 1906 року.
Про яхту командора він не знав, але у своїх картинах вона була поруч

у його мріях.

108