Page 83 - Book_a4_Work_Neat

З
нагоди 75-ї річниці до Дня Перемоги у Другій світовій війні засно-

вникам проекту випала можливість мовою історичних документів
висвітлить правду про героїчного земляка, який на війні був чо-
тири рази поранений і два контужений. Він не скористався послугами

військового шпиталю, так, як не хотів залишити своїх побратимів. У роз-
мові при житті Спиридон Іванович відповів, що він був комуністом і його

обов’язком було нищити ворога, а не ховатися по шпиталям. Героєм Ра-
дянського Союзу не став по тій причині, що в його протитанковому ди-
візіоні було виховано 8-бійців, що отримали звання Героїв Радянського

Союзу і подання на них першим подавав за їх подвиги, їх командир. А
ще, під кінець війни головний командувач В. Сталін, видав наказ, змен-

шити розгляд подань на це високе звання, на офіцерів вищого командно-
го складу. Спиридон Іванович у 1943 році був у звані майора.
Він майже згорів, пройшовши багатолітнє пекло війни. Залишився

живим, тільки завдяки фізичній загартованості та занять спортом. Пе-
ред війною, приймаючи участь у військовій спартакіаді офіцер Лященко
закинув спортивну гранату на 76 метрів, ставши переможцем Збройних

сил Червоної Армії.
У село він потрапив у 1946 році. Працював тренером-наїзником на
племінному кінному заводі, учителем фізкультури в місцевій школі,в

колгоспі, головою Христофорівської сільської ради.
Спиридон Іванович, гордість села і гордість України!

81