Page 12 - Шекспир
P. 12
Нехай усі улюбленці зірок
Пишаються досягненням своїм:
Пошаною чи титулом, жінок
Увагою… Але ж Фортуни дим
Від примх вельмож зрадливих зникне вмить,
Без сонечка зів'яне квітки цвіт…
Славетний воїн сам себе зганьбить
помилкою, її невпинний гніт
закреслить честь та славу. Все мине…
Я — інший, щось у мене в серці є,
воно у світі цім лише одне —
кохання це, омріяне, моє…
Кохаю… Почуття це не помре,
дарунок цей ніхто не відбере…
