Page 32 - Journal_1
P. 32
Ставить осінь на землю свою
золоту жирандо́ль.
І, ковтаючи сльози, одягши на
плечі сукману,
Перемотує літо на чорні котушки
тополь,
Шиє голим полям нескінченну
сорочку з туману.
