Тихо строчать дощі… І навіщо мені ця печаль? Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині? Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!»І хитає над шляхом порожні гнізда грачині. Ліна Костенко Річка Геракліта