Page 163 - 2Demo_Book_A bell rings for them

ОЛЕКСІЙ

СИДОРУК

Народився 27 грудня 1982 року в селищі
міського типу Ємільчино, Ємільчинського
району Житомирської області. У 1985 році
разом із сім’єю переїжджає до с. Чорномор-
ка. Після восьмого класу вступив до Кри-

ворізького військового ліцею з посиленою
військово-фізичною підготовкою, де про-
вчився 2 роки. 1 вересня 1999 р. продовжив
навчання в Чорноморській загальноосвітній середній школі, яку закінчив у 2000
році.
Працюючи учителем вищої категорії, Олексій Михайлович був не просто учи-
телем. З ранку і до пізнього вечора повністю віддавався роботі: проводив уроки,
змагання, тренування. 2015 року відбулася перша ротація. Отримавши повістку,
у лютому був мобілізований, проходив службу у військовій частині 3035 Схід-
ного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України у м.
Слов’янськ Донецької області як снайпер 2-го відділення 3-го стрілецького взводу

3-її стрілецької роти стрілецького батальйону.
Друга ротація розпочалася на другий день, повномасштабної агресії росії про-
ти України. 25 лютого Олексій Михайлович був мобілізований до 79 окремої де-
сантно-штурмової бригади 3 батальйону 7-ї роти 2-го взводу як стрілок-коригу-
вальник.
З 25 лютого по 30 березня 2022 року хлопці тримали оборону Миколаєва з
боку Тернівки. А 1 квітня знову був направлений на Слов’янський напрямок: Ям-
піль-Лиман- Богородичне, де тримали оборону та почали наступ. 27 серпня по 10
вересня перевели на Авдіївський напрямок Донецької області.

10 вересня 2022 року Олексій Сидорчук загинув під час виконання бойового
завдання біля села Новомихайлівка Донецької області, на південь від Мар’їнки.
Воїн-захисник загинув як Герой, справжній патріот своєї держави, бо жодного
разу не пошкодував, що боронив рідну Україну від ворога. Завжди оптимістично
налаштований, впевнено і спокійно запевняв, обнадіював дружину, сина, колег та
говорив, що все буде добре.
Вічна слава герою-лицарю! Слава Україні! Слава нації! Смерть ворогам!

159