Page 166 - 2Demo_Book_A bell rings for them
P. 166
ОЛЬГА
СІМОНОВА
Ольга жила в російському Челябінську,
мала фах інженера, була майстром спорту
та кандидатом у майстри одразу з кількох
видів спорту – від карате до скелелазіння.
До 2014 року не цікавилася політикою
й не дивилася телевізор. Але коли сповна
відчула великодержавний психоз через «Крим наш» та дізналася про війну на
Донбасі, обурилася, зібрала речі й купила квиток до Києва в один бік.
«Чому приїхала? Якщо ти знаєш правду, якщо ця тема тебе чіпляє, ти не мо-
жеш інакше. Адже допомагати звідти майже нереально й дуже небезпечно. Тебе
рано чи пізно посадять. А просто сидіти й робити вигляд, що це все тебе не
обходить, — якось неправильно… Близькі знали, що я їду, але не знали, чому,
чи надовго. А потім спілкування припинилося, коли мене один із близьких за-
питав: «Ти більше не повернешся?» Я сказала: «Ні». Тепер я ні з ким у росії не
спілкуюся».
На початку 2015 року в Україні вона спершу потрапила в добровольчий під-
розділ парамедиків, але «досить швидко прийшло усвідомлення, що в нас ре-
ально буде менше поранених, якщо ми просто вб’ємо всіх ворогів».
Їздила на фронт у складі добробатів. Потім намагалася знайти себе в мирно-
му житті, мала роботу в Києві. А у 2016-му як іноземний громадянин підписала
трирічний контракт зі ЗСУ. Тоді якраз з’явилися контракти для іноземців.
Відмова від російського громадянства була для дівчини принциповою.
У 2017 році вона стала першим контрактником-іноземцем, який отримав
український паспорт під час служби. Дослужилася до звання сержанта, була
командиром БМП у 24-й ОМБр імені Короля Данила.
13 вересня 2022 року на одній із ділянок фронту на півдні України старший
сержант Ольга Сімонова вела свій підрозділ у бій. Разом із підлеглими вона
йшла вперед, звільняючи Україну від російських окупантів. БМП потрапила
під щільний вогонь противника. На жаль, уламкове поранення виявилося смер-
тельним.
162