Page 43 - 10_LiryDram_2016

XX wieku jednoznacznie wykazuje przewa- gę realizmu zaangażowanego w wymiarze klasowo-społecznym, rewolucyjnym i pa- triotycznym. Jej autorzy byli głównie za- angażowanymi publicystami i działaczami rewolucyjnymi, którzy propagowali idee socjalistyczne i narodowe w Macedonii oraz wśród emigracji macedońskiej w regionie, jako dziennikarze, poeci oraz dramatopi- sarze. Współczesna literatura macedońska przez dążenie do coraz wyższych osiągnięć ekspresyjnych i estetycznych staje się dy- namiczną produkcją twórczą, która coraz lepiej dociera do czytelników w regionie i w całej Europie.
Czy dzisiejsza literatura macedońska różni się od dawnej? Jakie są prognozy jej roz- woju?
Jest oczywistym, że elementy powodujące zmiany w literackich procesach twórczych są ściśle związane z rozwojem społecznym. Powieściopisarstwo w Macedonii ewolu- owało od realistyczno-opisowej prozy lat 50-tych XX wieku przez tematy związane z historią Macedonii, a zwłaszcza tzw. kwe- stię egejską, do współczesnej emigracji. Później obserwujemy mistrzowskie wyko- rzystanie folkloru oraz połączenie tradycji i archetypów z współczesnym warsztatem pisarskim, na przykład we znanej powieści „Pirej” Petre M. Andreewskiego. Nowsze tendencje powieści macedońskiej pole- gają na tworzeniu przez pisarzy powieści wielopoziomowych w czasie i przestrzeni, oraz na łączeniu współczesnych zjawisk ze zdarzeniami z przeszłości, a także na ob- serwacji obecnej rzeczywistości przez pry- zmat globalny. Wielkie zmiany zauważamy również w poezji, począwszy od połowy XX
уметнички и естетски дострел се наметна како динамична литературна продукција со пробив сред читателските средини во регионот и во Европа.
Дали македонската книжевност денес битно се разликува од македонската книжевност од минатото? Кои се прогнозите за во иднина?
Секако дека елементите кои придонесуваат за видоизменување во процесите на книжевно создавање се во директна релација со актуелните општествени состојби. На одредени карактеристика на оваа литературна продукција, кои се однесуваа за периодот од IX до средината на XX век, веќе се осврнав. Но, кога станува збор за современата романсиерска продукција во Македонија може да се извлече заклучокот дека таа се движи од реалистично- дескриптивната проза во 50-тите година на XX век, каков што е примерот со Стале Попов преку романот Крпен живот, до темите сврзани со македонската историја: гемиџиството, егејската тема и современото печалбарство. Во натамошната ромасиерска продукција на маестрален начин се користи фолклорното искуство, низ кое се преплетува современото и древното, модерното и архетипското, каков што е случајот со Пиреј на Петре М. Андреевски. Новите тенденции во македонскиот роман ги согледуваме во умешноста на писателите за креирање на неколкувременски рамнини, обидувајќи се актуелните состојби да ги изведат од минатите случувања, или согледувајќи ја современоста низ еден поинаков начин, напати внесувајќи нов глобален поглед. Големи промени од средината на XX век се бележат и на планот на поезијата, што е само по себе една голема тема. Дел од тие промени ги согледуваме во насоките во кои од една страна во модерната
styczeń–marzec 2016 LiryDram 43