Page 151 - Герасимів.Захист Вітчизни.10 клас
P. 151

а                                        б

           Іл. 33.3. Принцип зображення рельєфу горизонталями (а) і горизонталі на топографічних картах (б)
               Задану віддаль h між сусідніми січними площинами називають висотою перерізу
           рельєфу (іл. 33.3 а). Висоту перерізу можна також визначити як різницю висот двох су-
           сідніх основних горизонталей на карті. Основними називають такі горизонталі, які відда-
           лені одна від одної на прийняту для даної карти висоту перерізу рельєфу. Основні гори-
           зонталі на картах позначають суцільною лінією коричневого кольору. Іноді за нормаль-
           ної висоти перерізу важливі подробиці рельєфу не відтворюють, тому що вони знахо-
           дяться між січними площинами. У цьому разі на карті проводять половинні горизонталі
           (напівгоризонталі) через половину основного перерізу рельєфу пунктирними лініями з
           довжиною рисочок 4 мм і відстанню між ними 1–2 мм. Якщо подробиці рельєфу не мо-
           жна зображені половинними, застосовують допоміжні горизонталі, які проводять також
           пунктирними лініями, тільки з коротшими рисочками, ніж у половинних (іл. 33.3 б).
               Горизонталі та інші умовні знаки природних форм рельєфу зображають коричневим
           кольором, а штучні форми рельєфу — чорним. На картах горизонталі викреслюють су-
           цільними лініями коричневого кольору завтовшки 0,1 мм. Для збільшення виразності ре-
           льєфу і полегшення читання карти, якщо висота перерізу рельєфу 1, 5, 10, 20 і 40 м, ко-
           жну п’яту основну горизонталь з позначками, кратними відповідно 5, 25, 50, 100 і 200 м,
           зображають товстішою (0,25 мм) коричневою лінією. Такі горизонталі називаються по-
           товщеними. За висоти перерізу 2,5 м потовщують кожну четверту горизонталь з позна-
           чками, кратними 10 м.
               Висоту основних і потовщених горизонталей підписують цифрами коричневого ко-
           льору. Цифри пишуть так, щоб їх верх був спрямований убік збільшення висоти (підви-
           щення схилу). Висоти основних горизонталей завжди кратні висоті перерізу рельєфу.
               Горизонтальна відстань між двома суміжними горизонталями називається закла-
           денням d (іл. 33.3 а).
               Горизонталі мають такі властивості:
           • усі їхні точки мають однакову абсолютну висоту, яка відрізняється від висоти точок
            сусідньої горизонталі на висоту перерізу рельєфу;
           • усі горизонталі, що замикаються в межах аркуша карти, указують на підвищення чи
            улоговину, які позначають підписами відміток і бергштрихами;
           • що більше горизонталей на схилі, то він вищий — за кількістю горизонталей можна
            визначити перевищення одних точок місцевості над іншими;
           • що ближче горизонталі розміщені одна від одної, то схил є крутішим і кут нахилу міс-
            цевості більшим — за величиною закладання (за відстанню між горизонталями) можна
            визначити крутизну схилу в градусах;



                                                                                       151

               Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
               Міністерство освіти і науки України http://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156