Page 23 - Кувейтські новели
P. 23
очікуючи, що чоловік відповість їй взаємністю. Він позіхнув, покрутився,
понюхав повітря й заходився чхати. Її взяли сумніви щодо дії парфумів: «Невже
він їх не чує? Чи в нього нежить?». Аж тут чоловік повернувся до неї. Цієї миті
її душа радісно заспівала, тіло затремтіло в очікуванні, обличчя засяяло. Та
раптом він заволав:
– Від тебе сьогодні нестерпно тхне, я не можу витримати твого запаху! Піди
помийся!!
Вона почувалася так, немов падає у глибоке провалля. Відчула сморід
наповненої людьми вбиральні, сильний дух від ніг, що поширився тілом. Ці
запахи витіснили аромат парфумів і наповнили всю кімнату.
23