Page 23 - Кувейтські новели
P. 23

очікуючи,  що  чоловік  відповість  їй  взаємністю.  Він  позіхнув,  покрутився,

               понюхав повітря й заходився чхати. Її взяли сумніви щодо дії парфумів: «Невже
               він їх не чує? Чи в нього нежить?». Аж тут чоловік повернувся до неї. Цієї миті
               її  душа  радісно  заспівала,  тіло  затремтіло  в  очікуванні,  обличчя  засяяло.  Та

               раптом він заволав:
                  – Від тебе сьогодні нестерпно тхне, я не можу витримати твого запаху! Піди
               помийся!!

                  Вона  почувалася  так,  немов  падає  у  глибоке  провалля.  Відчула  сморід
               наповненої  людьми  вбиральні,  сильний  дух  від  ніг,  що  поширився  тілом.  Ці
               запахи витіснили аромат парфумів і наповнили всю кімнату.





































































                                                                                                             23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28