Page 34 - Костопіль Місто над Замчиськом

В настоящее время завод частично восстановлен, работает одна ванная-печь.
Завод вырабатывает до 1 тыс. кв. м оконного стекла в сутки, графины и стаканы. Ведутся
восстановительные работы.
Костопольский стеклозавод работает в настоящее время на полную мощность. На заводе
занято 57 человек. В настоящее время завод приступает к монтажу еще одной ванной-печи и
будет осваивать выпуск оконного стекла.
Всеми промышленными предприятиями составляется перспективный план на 1945 г.
Для увеличения выпуска товаров ширпотреба постановлением исполкома облсовета
депутатов трудящихся обязано облпромсовет открыть цеха галантерейных изделий...
Организована контора стройматериалов по обеспечению строительства железнодорожной
станции и узла.
В области имеется школа ФЗО при деревообрабатывающем комбинате в Костополе с
контингентом 325 человек и 2 железнодорожных ремесленных училища с контингентом 400
человек - в Здолбуново и Сарнах...
Заместитель председателя исполкома областного Совета депутатов трудящихся М.С. Корпев.

Майже відразу після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників розпочалися
активні роботи з відродження виведених з ладу промислових підприємств міста. Відступаючи,
фашисти змогли вивезти до Німеччини деяке обладнання, але до повної руйнації жодне з
підприємств Костополя не було доведено. За доволі стислі терміни почали випуск продукції
склозавод, смолзавод. Запрацювали два млини та дві хлібопекарні. На території колишнього
польського державного тартака (тартак панствовий) запустили три демонтовані німцями
пилорами, що дало можливість вже наприкінці 1944 року направити шахтарям Донбасу 3 вагони
дощок та кілька вагонів пиломатеріалів. Активно проводились роботи по введенню в дію
Костопільської фабрики фанери. У травні 1944 року Державний комітет Оборони ухвалив рішення
про спорудження на території Рівненщини великого деревообробного підприємства.
21 вересня 1944 року у Рівному було створено трест «Індустрбуд», якому
підпорядковувалися Квасилівський ливарно-механічний та Клеванський деревообробний заводи.
Силами цих підприємств мав бути споруджений комбінат по випуску дерев’яних каркасно-
щитових будинків для центрів вугільної та металургійної промисловості Донбасу і Придніпров’я.
Проектувальники спочатку вирішили будувати комбінат у Смизі, згодом – у Оржеві, але
зупинилися на Костополі, зважаючи на те, що на колишньому польському тартаку лишились деякі
приміщення та устаткування, також його територія знаходилась поблизу залізничної станції, а у
самому місті існували деякі резерви вільної робочої сили.
Фундаменти перших цехів були закладені у 1945 році, а вже в кінці 1947 і початку 1948 р. в
число діючих стали електростанція, деревообробний, лісопильний та сушильний цехи.
З 1948 по 1951 рік домобудівний комбінат випускав збірні каркасні будинки для шахтарів
Донбасу, в стіни яких при зведенні засипали шлак; згодом перейшов на випуск утеплених
фібролітом каркасно-щитових будинків для цілинників Казахстану. У 1948 році було відновлено
роботу фанерної фабрики, яка почала діяти на повну потужність як один з цехів комбінату. З 1951
року комбінат виготовляв лише сухі та стругані вироби. У 1953 році будівництво комбінату було
закінчене. Додатково були введені в дію фібролітовий цех потужністю 20 тисяч кубометрів
фіброліту, паркетний цех на 120 тисяч квадратних метрів виробів, другий корпус деревообробного
цеху. Протягом 1954-1958 років було розширено паркетний та фанерний цехи, комплексно
механізований склад сировини. Згодом введено в дію ще шість цехів, серед яких цех
деревостружкових плит. Колектив комбінату виготовляв столярні вироби і паркет для висотних
будинків Москви, приміщення «Мосфільму», Палацу науки і культури у м.Варшава, постачав свої
вироби до Середньої Азії, Закавказзя, Далекого Сходу. Було налагоджено виробництво
фібролітових плит, клеєних конструкцій з дерева, віконних блоків спареної конструкції, щитових
дверних полотен.

31