Page 31 - Ukrainian Gospel MT 2017

Христос назвав книжників та фарисеїв лицемірами, які шанують Бога
своїми вустами, але не серцем, і вчать інших заповідям людським, начебто
вони були заповідями Божими.

11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст,
12
те людину сквернить. Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти
13
знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися? А Він відповів і ска-
зав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з ко-
14
ренем. Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить
15
сліпого, обоє до ями впадуть. А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни
17
16
нам цю притчу. А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Чи ж ви не
розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні вихо-
18
дить? Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж,
20
неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює. А їсти
руками невмитими, не опоганює це людини!
Фарисеї вважали, що ритуальні обмивання роблять їх чистими духовно. Так
вони вчили і народ. Але Ісус спростував це вчення: людина опоганюється не
від того, що їсть необмитими руками, а від лихих думок, справ та слів, що
виходять з її серця.

22
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. І ось жінка
21
одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала:
Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та каза-
24
ли: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий
25
тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого. А вона, підійшовши, уклони-
26
лась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не
27
годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам. Вона ж відказала: Так, Госпо-
28
ди! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді
відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти
хочеш! І тієї години дочка її видужала.

31