Page 12 - Heroes are not born_IIpart

ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛОГО ВОЇНА
СВЯТОСЛАВА АЛЕКСАПОЛЬСЬКОГО
Автор: Юрій Бутусов

Святослав Алексапольський, командир розвідвзводу 220-го батальйону 126-ї

бригади Тероборони, загинув смертю героя у бою біля села Новогригорівка Хер-
сонської області 29 серпня 2022 року. Йому тепер навіки 32. Життя так склалось, що
мало хто знав, наскільки величною та досконалою особистістю був Святослав, які
випробування він долав у своєму житті, і я пишу, щоб це ім’я стало прикладом для
майбутніх поколінь українців.
Я пишу, тому що не можу забути його мудрий погляд, і вважаю, що подання від
бригади на присвоєння звання Герой України (посмертно), яке зроблено 9 місяців
тому, має бути скоріше розглянуто, бо затримка у цій справі - це проблема для дер-
жави.

Ми познайомились у фейсбуці, в нього був акаунт з ім’ям його кумира Хеліо
Грейсі, бійця бразильського джиу-джитсу. Він читав та коментував тільки те, що
стосується військової справи.
Святослав з міста Саки у Криму, його родина - корінні кримчани у багатьох по-
коліннях. У юності Святослав став одним з лідерів фанатського руху вболівальни-
ків кримського футбольного клубу «Таврія», відомого як «Tavrida Boys», справжніх
«ультрас».
У 2009 році він пішов на строкову службу, потрапив до роти розвідки батальйо-
ну спецназу внутрішніх військ.
Після армії отримав цивільну спеціальність гіда-екскурсовода. Любив людей,
спілкування, подорожі, об’їхав кілька країн Європи, був у США.

У 2013-му Святослав став одним з найактивніших патріотів України у Криму,
брав участь у протестах. Під тиском проросійських сил та зрадників при владі його
родині довелось виїхати з Криму. Щоб не створювати проблем друзям та близьким
у Криму, Святослав вирішив уникати публічності, він просив про себе не писати,
не шукав слави, був зосереджений на справі.
У 2014-му вступив до лав добровольчого батальйону «Азов», де було чимало
футбольних фанатів, а у 15-му звільнився, коли «Азов» відвели з передової.
Перед ним був відкритий цілий світ, в нього була кохана дружина, родина, він
мав можливість вчитись усього, що йому було цікаво, наприклад, ковальства, і ви-

ступати на змаганнях з улюбленого джиу-джитсу.
Але Святослав був впевнений, що попереду буде війна з Росією, і у 2017-му пі-
шов на військову службу, щоб воювати на фронті, куди не пускали «Азов». Він по-
трапив у 25-ту повітряно-десантну бригаду. Став снайпером, воював в АТО, про-
являв значну ініціативу у пошуку та знищенні російських окупантів. Я бачив його
влучні постріли по росіянах. Щоб вдосконалити свої навички, перевівся до складу
нового розвідувального батальйону десантно-штурмових військ.

8