Page 8 - Heroes are not born_IIpart

В пониззі, за порогами Дніпра,
Козацьке братство вольницю плекало,
Зійшла для тебе лицарства зоря –
Той устрій за взірець Європа мала.

Гетьманщина ту славу берегла

І прагла волі, попри війни й лихо.
Не позбулась ще тих болючих ран,
Як знову сонце заступив нам вихор.

Ще ллється на вівтар свободи кров –
Стоїть за волю лицарство звитяжне!
Бо в наших генах – пращурів любов,
І родовід у нас – шляхетний, княжий!

СИЛА ПРАВДИ

Чому насилля деспотам властиве?
Хіба Господь благословляв на зло?
Чому тирани цінять право сили,
І що це право людству принесло?

Чому московський кат – безкарний нині?
Чом упиреві сходить все із рук?!
Він перейшов уже останню з ліній,
Коли затіяв цю криваву гру!

Війна без правил – лиш азарт для вбивці,
У нього тих кацапів-ваньок – тьма!
Брехливі мокші – вбогі, темні, ниці –
Нычого людського у них давно нема!

Відсутність волі зроджує безправ’я –
Над нами ж Бог тримає небозвід!
Тож хай над людством зійде сонце Правди,
І сила Правди змінить цілий світ!

© Галина Запорожченко

4 4