Page 14 - Book_a4_Work_Neat

Непросто поле перейти (пісня)
(Присвячую моїм колегам,
керівникам сільгосппідприємств)

Життя, кажуть, прожить - не поле перейти...

Неначе залюбки ідеш по полю кроком.
Та так, бува, виходить не завжди,
Бо полем ми ішли складні і довгі роки.

Ішли, коли зерно дорідне в землю сіють,

Зелених сходів килим стелився біля ніг.
Збирали з врожаями і успіхи, і надії,
Несли усім добро, наскільки кожен зміг.

Були на цім шляху і радість, і печалі,
Стихія била нас, бувало, без жалю.

Усе долали ми, йдучи уперто далі,
За те, що все ж дійшли, всім серцем я молюсь!

Хай навіть від тепер усіх кружля нас осінь,
А полем тим важким вже стелиться туман...

Спадає на чоло посріблене волосся,
Та тішить, що таки ішли ми не дарма...

За осінню - зима, а там - весна настане,
Земля покличе знов до себе, як тоді,

Покличе — і дай Бог, як кажуть, не востаннє!
Аби за нами вслід йшли сили молоді!

12