Page 9 - Book_a4_Work_Neat
P. 9
Після виходу на пенсію Віктор Євменович розпочав надолужувати
себе у тому, що не встиг зробити, працюючи головою колгоспу. Він мрі-
яв про власні майбутні картини, вірші та книгу.
Його головними героями були прості сільські люди, з якими жив і
працював протягом багатьох років. Сільська природа та історична спад-
щина надихали на творчість. Його творча діяльність була високо оціне-
на – Віктор Євменович став Лауреатом обласної премії ім. М. Аркаса.
Він поспішав завершити задумки, але тяжка хвороба зупинила жит-
тя Віктора Євменовича, залишивши для нащадків безцінну мистець-
ку спадщину і пам’ять про видатного земляка. Пішов із життя Віктор
Євменович 11 вересня 2013 року.
У той час обурений рішеннями керманича України Кучми проти се-
лянства, він написав вірша за який потрібно було б йому вручити «Оска-
ра» ще при житті.
Кожен пише про своє
Якщо хист до цього є.
Нема хисту - є лопата,
Щоб довбати і копати.
Величезну глибу слів,
Щоб зневіривсь і пітнів,
Кидав все і брався знову,
Щоб знайти одне лиш слово.
І коли найшли слівце,
Нагорода вам за це.
Задум втілений чудово
Натхнення вже - на новий.
Я і є отой копач,
Творчих задумів шукач.
Не за гроші, не для слави –
Для душі, на добрі справи.
7