Page 4 - Book_a4_Work_Neat
P. 4
Всеукраїнський народний благодійно-патріотичний проект
«Мій дім – Україна»
Б. Білик, Т. Гриненко.
«У КОЛОС ПШЕНИЧНИЙ ВПЛЕЛАСЬ МОЯ ДОЛЯ»
Редакційна рада: А. Василенко, О. Мазуренко, В. Погорєлова,
О. Воробйов, В. Гонта, В. Драгуновський, С. Березовська,
Т. Цимбалюк, О. Ницик, Л. Різун.
Віктор Євменович Москаленко виховувався під впливом козацького минулого своїх
пращурів та зачарованої природи, яка наділила його талантом бачити красу і пере-
давати її через свої вірші, пісні, полотна людям. Він був закоханий у селян і працював
заради них, село Христофорівка стала його другою домівкою.
Самодіяльний художник, композитор, поет, у минулому голова колгоспу, депутат
Миколаївської обласної ради двох скликань, депутат кількох скликань Баштанської ра-
йонної і Христофорівської сільських рад. Завдяки його ініціативі, невичерпній енергії
та працелюбності в с. Христофорівка збудований соціально-культурний комплекс, пер-
линою якого є музей історії села та образотворчого мистецтва. Його серцевиною є Ар-
касова світлиця, бібліотека, три виставкові зали, музично-обрядовий салон, молитовна
кімната та кімната студії образотворчого мистецтва.
За самовіддану працю Віктору Євменовичу присвоєні звання: «Заслужений праців-
ник колгоспного виробництва Миколаївської області», «Лауреат премії ім. М. М. Арка-
са», «Майстер народної художньої творчості», «Ветеран праці». Він нагороджений
орденом Трудового Червоного Прапору, медаллю «За трудову доблесть».
26 років головування в колгоспі пройшли як один день. Віктор Євменович завжди
пишався людьми, які зустрічались на його життєвому шляху та були його помічниками
і опорою.
З виходом на пенсію, він добровільно склав повноваження голови колгоспу, який іме-
нувався КСП «Вогні комунізму». У офіційній заяві зазначив, що залишає посаду «на знак
протесту проти політики Президента Кучми…»
Він бачив, як село, землю, колгоспи, людські долі нівечать «нові українці», нові капі-
талісти, державні злодії і мафія. Для чесної людини витримати таке неможливо, а ще
більше – неможливо бути винуватцем перед ошуканими й обдуреними мешканцями села.
Віктор Євменович одним із перших керівників господарств в Україні відчув, що на-
стають сумні для колгоспників часи.
У своїх віршах він передав свою біль за сільське господарство нащадкам з прохан-
ням, «Думайте, у першу чергу про людей»!