Page 11 - Збірник
P. 11
13
А що для мене Україна?
А що для мене Україна?
Для хлопця, що родився у селі,
Й в звичайній дощовій краплині
Міг усі побачить кольори.
Вязьмітінов Родіон
Батьківська хата на узбіччі Безмежна мудрість України
І мого діда старий кінь. В сім’ї великій – знаю я,
Дівчина, що запала в серце, В якій від батька і до сина
Й очей її безмежна синь. Передають свої знання.
Я бачу велич України В якій традиції шанують
У давніх храмах і церквах, Й свій добре знають родовід,
У піснях натхненних українських Де живе в злагоді і мирі
І в щирих тихих молитвах. Славетний наш козацькій рід.
У пшениці жовтій й небі синім, Для мене мужність України
У вітрі теплому в полях, У друзях, поруч що були
Що по пшениці гонить хвилі, Ще донедавна, а сьогодні –
І поле майорить, як стяг. На Сході хлопці молоді.
Краса моєї України Вони – це сила України,
В зелених вербах за селом, Надія, віра та любов.
У червоних кетягах калини, За них молюся я щоночі
У гнізді лелечім за вікном. Аби зустрілися ми знов.
У туманах сивих над рікою, Я вірю в нашу Україну
У дивній пісні солов’я, І хочу головне сказати:
У струмках із джерельною водою «Її могутню і єдину
Твоя краса, земля моя! Ніхто не зможе роз’єднати!»
З року в рік, з віку в вік повелося:
На подільському лані пологім,
Та з карпатських невичерпних рос
Розгорнувся Донбас на свободі,
Досягнувши аж кримських широт.
На просторі вкраїнськім і вільнім,
У танку, серед зелені трав,
Проживає народ волелюбний,
Що не раз за свободу стояв.
Звершилася давнішня сонячна мрія,
Богдан Усик Боротьба за свободу дух окриля.
Живи, Україно, і слава, і воля.
Ти житимеш вічно, допоки – Земля!
