Page 34 - Do Ojca
P. 34
AM’ T ACy
Розмовляєш
Вітром з Катинського Лісу,
Вітаєш
Сосновою, голкою,
Пещенням сонця
З Косогір
Чекаю
На вітер
На сонце
Що сушить солений жаль
З моєго обличчя
Така вже є наша розмова.
Часами
Вітер- бурею
Швидкий - ракета смерті,
Сонце вражене згадкою
Відвертається від землі з образою
- це память часу.
tłum. Zenon Czubaty
- 32 -
