Page 20 - 41_LiryDram_2023

WSPÓŁCZEŚNI POECI UKRAINY
Згадувати
Згадувати – сидіти
біля полум”я, котре ледь
не погасло, журбу підлити, наче масло... Вуглинки світяться,
як манікюр коханої...
Вони тримають мою пам”ять.
***
Осінь пізня, імлиста. Вітри листуються листям, А я думками літаю, Листами теж облітаю,
А я нічого не вдію, Листами тими жовтію,
Бо нікому їх послати...
І сумно дивиться мати...
***
... і повториться радість і біль, і лиха, і щаслива година,
і обмова летітиме в ціль,
але висіє правду людина;
і повториться жито полям,
і повторяться в полі росини, і моїм праслов’янським ім’ям інша мати назве свого сина.
Wspominać
Usiąść
blisko kominka
który tli się
zaledwie
niby oliwy do ognia dolać
smutku kropelkę Węgielki
w mroku się świecą jak manicure ukochanej
żarem swym podtrzymują
moją niezgasłą pamięć
***
Jesień późna i mglista, wiatry szeleszczą w liściach. Błądzą gdzieś moje myśli, odlatują w dal z liśćmi.
Nikt ich treści nie pozna. Zżółknę z ostatnim liściem, listu miłej nie wyślę.
Matka smutno spogląda...
***
...i powtórzy się radość i ból, niedobra i szczęśliwa godzina, obmowa też ranić będzie znów,
to, czego człowiek nie zapomina,
i w polu również nic się nie zmieni, i rosa w trawie nie będzie inna,
i moim prasłowiańskim imieniem jakaś matka nazwie swego syna.
18 LiryDram październik–grudzień 2023