Page 117 - 11_LiryDram_2016

традиција на негување на пишаниот збор и дека навиката за читање е присутна кај сите генерации на граѓани, постои можност за што поголемо приближување преку преводи на книжевните дела. Амбасадата прави обиди и за обезбедување на учество на македонски издавачки куќи и учество на македонски писатели на саеми за книги кои се одржуваат во Полска.
Кои македонски современи писатели и поети Ви се омилени и зошто?
Морам да бидам искрена дека поради професионалните обврски како Вршител на работи во Амбасадата на РМ во Варшава и приватните обврски како сопруга и мајка на две малолетни деца, постојано сум во теснец со времето кое можам да го посветам на читање на книги. Сепак, она време што ќе успеам да го ‘откраднам’ балансирајќи меѓу професионалното и приватното, се обидувам да го посветам да ‘избегам од секојдневието’ и да се прочитам некоја книга. Меѓу македонските писатели кои ми се најдраги би ги издвоила Горан Стефанофски, Венко Андоновски, Александар Прокопиев, Гоце Смилевски, од современите поети би го издвоила Никола Маџиров, а од оние малку постарите особено ми е блиска до срцето поезијата на Михаил Ренџов и Петре М. Андреевски. Различни се причините поради кои ми се драги споменатите автори – поради способноста за доловување на сржта на македонецот со сите негови доблести и маани (Горан Стефановски); испреплетувањето на фиктивното и стварноста, беседењето за љубовта, итн.
Дали имате некои блиски роднински врски со Полска?
Јас немам блиски роднински врски во Полска. Она што ме поврзува е всушност
jest wciąż stosunkowo niewielka, dlatego kluczowym zadaniem dla ambasady jest zainteresowanie polskich wydawców i rm nawiązaniem współpracy. Biorąc pod uwa- gę, że w obu krajach istnieje silna tradycja wspierania słowa pisanego i nawyk czyta- nia jest obecny we wszystkich pokoleniach, daje to możliwość obywatelom większego zbliżenia się poprzez przekłady dzieł lite- rackich. Ambasada stara się, żeby w War- szawskich Targach Książki brały udział zarówno macedońskie wydawnictwa, jak również pisarze.
Jacy współcześni pisarze i poeci macedoń- scy oraz polscy należą do Pani ulubionych autorów i dlaczego?
Muszę przyznać, że ze względu na obo- wiązki zawodowe w Ambasadzie Republiki Macedonii w Warszawie oraz prywatne ja- ko żony i matki dwójki małych dzieci, wciąż brakuje mi czasu na czytanie książek. Kie- dy tylko uda mi się, balansując pomiędzy zawodowym a prywatnym życiem, ukraść trochę czasu, staram się uciec od codzien- ności i poświęcić go właśnie na czyta- nie. Wśród najdroższych mi pisarzy muszę wspomnieć Gorana Stefanofskiego, Venko Andonovskiego, Alexandra Prokopieva, Go- ce Smilevskiego. Ze współczesnych poetów pragnę wyróżnić Grgasa, trochę starsi ode mnie ale szczególnie bliscy mojemu sercu są Rendzov Michael i Peter M. Andreevski. Różne są powody, dla których wspomnia- ni autorzy są mi drodzy – między innymi dlatego, iż posiadają niesamowitą zdolność do wychwytywania istoty Macedończyków ze wszystkimi ich cnotami i wadami (Goran Stefanovski) – przeplatania się kcji i rze- czywistości, celebracji miłości.
kwiecień–czerwiec 2016 LiryDram 115