Page 53 - Тактична медицина. Онлайн-курс

Малюнок 8-3. Знаходження пульсу на сонній артерії.
(5) Оцініть ситуацію і виконайте потрібну дію.

(а) Якщо у пораненого є пульс, але він все одно не дихає самостійно, продовжуйте робити
штучне дихання з частотою один вдих кожні п’ять секунд. Перевіряйте пульс через кожні 12
вдихів.
(b) Якщо у пораненого немає пульсу, припиніть свої зусилля. Робити серцево-легеневу
реанімацію не рекомендується, це не входить в завдання бійця-рятувальника у військово-

польових умовах.
(с) Якщо поранений почав дихати самостійно, вставте носоглотковий повітропровід у разі
необхідності. Носоглотковий повітропровід використовують, якщо поранений без
свідомості, якщо частота його дихання менше двох разів за 15 секунд, або якщо поранений
видає звуки, що хропуть або булькають.
e. Продовжуйте робити штучне дихання до тих пір, поки поранений не почне дихати сам,
або доки пульс не перестане прослуховуватися, або доки вам не скаже зупинитися керівник

вашого підрозділу або санітарний інструктор.
Встановіть назофарингеальний (носоглотковий) повітровід.
Носоглотковий повітропровід (назофарингеальна трубка) (див. малюнок 8-4) забезпечує
доступ повітря в дихальні шляхи, не даючи язику запасти в горло і перекрити доступ повітря.

Малюнок 8-4. Приклади носоглоткових повітропроводів.
УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо мала місце травма голови,
і у пораненого пошкоджено піднебіння, або відкриті тканини мозку.
УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо з носа або вух тече прозора

рідина. Це може бути спинномозкова рідина (СМР). Вона може вказувати на перелом
черепа.
а. Перш ніж вставляти повітропровід, переконаєтеся, що поранений лежить на спині
лицем вгору.
b. Змастіть повітропровід стерильним гелем або водою (малюнок 8-5).

53