Page 118 - Book_a4_Work_Neat

Товариства сільських господарів Південної Росії. Нагороду V ступеня – По-
хвальний лист Московського товариства сільського господарства – Микола
Миколайович отримав за хорошу якість молочних продуктів.

Але головну нагороду – одну з двох Земських золотих медалей – Аркас
отримав за своїх рисаків: трьох жеребців, трьох маток, одну трирічку і лоша.

Експертна комісія з відділу конярства, очолювана губернатором, вважала
за потрібне відзначити: «Група рисистих коней М. М. Аркаса – це досить
повна група, що складається з семи першокласних породистих коней, ціл-

ком сформованих, так як тільки одному з них три з половиною роки, а решті
– п’ять і більше років. Вік цей дає повну можливість судити про якість заво-

ду, який виростив таких коней». Верхові коні М. М. Аркаса (4 коня) високої
арабської крові комісія визнала можливим відзначити великою срібною ме-
даллю. Бронзовою медаллю Міністерства державного майна був відзначе-

ний також аркасівський жеребець-дволіток.
Товарно-виробнича спрямованість розвитку Христофорівської економії
обумовлювала дедалі зростаючу потребу в робочих руках. При цьому мова

йшла не про сезонних або тимчасових працівників, а про ту категорію най-
маних осіб, яка згодом дістала назву «сільськогосподарських робітників». З
місцевих жителів постійною роботою в економії могли займатися переваж-

но ті, хто не мав свого селянського господарства. Однак таких виявлялося
мало. Тому Аркас був зацікавлений у захожих працівниках, причому пере-

важно сімейних, не обтяжених своїм господарством, і в більш тривалих, по
можливості, виробничих відносинах з ними. Для залучення таких осіб, їх
«прив’язки» до економії і зацікавленості в роботі він забезпечував їх жит-

лом, для чого скуповував принагідно селянські садиби, що ставали його
власністю.

Микола Миколайович часто й подовгу жив у Христофорівці. У листі до
М. Л. Кропивницького, датованому кінцем 1897 р., він повідомляв: «Я з дру-
жиною і донькою, високошановний Марко Лукичу, живемо у своїй Христо-
форівці». До речі, М. Л. Кропивницький, затятий мисливець, приїжджав із

приятелями-акторами своєї трупи до М. М. Аркаса в Христофорівку попо-
лювати в Інгульських плавнях.

Загальне уявлення про Христофорівський маєток Аркасів на початку
1900-х років дає невелика замітка, розміщена у фундаментальному бага-
тотомному описі Російської імперії за редакцією В. П. Семенова-Тян-Шан-

ського, виданому на початку XX століття: «Маєток Христофорівка М .М.
Аркаса площею 5,5 тис. дес. з щорічною запашкою до 3,7 тис. дес. Система

116