Page 3 - Збірник
P. 3
5
Ксенія Простак
Світанок України!
Донбасе мій! Світанку України! І скрізь зловісна пустота!
Сьогодні стогнем, молимось в церквах Де чорний морок й небуття,
Про ті часи, коли пташки співали, Завмерло все: і серце, і життя.
В гаях дівки та хлопці пустували, Стріляють і вбивають діточок
Стрічали череду поважні дідусі, І дідусів,що мають ордени,
Ловили рибу сивочолі татусі… І гинуть кращі дочки та сини,
І тихо-тихо так, що чути цвіркуна! Які собою захистили світ.
Замріяна, спокійна далина… По всій країні обелісків слід…
Ми мріяли, кохали,підростали Їм 20,30,40,50, а вдома ждуть
І не чекали, щоб у нас стріляли… Дружини,матері… Що вернуться
Ми їздили, кохали,підростали До справи, до землі:
І не чекали, щоб у нас стріляли… Садити жито будуть
Ми їздили до Львова, в Прикарпаття. І ростить ліси,
Були єдині і в одній країні, І милуватися сповна красою,
Все мали, вчились,працювали Якою рідна ненька Україна
І два десятки років знали: Своїх дітей сповна нагородила!
У нас одна-єдина Україна. Ми віримо у світле майбуття,
Козацька слава, ти для всіх єдина! Що прийде знов до нас омріяне життя.
Колядки, і веснянки, і пісні були Ми відбудуємо Донбас!
Для всіх зрозумілі… Чекай же, ненько, швидше нас!
Аж раптом, як весною заметіль, Здобудемо освіту ми і фах
Мій край поглинула війна… І почнемо до Волі й Правди шлях.
Одна на всіх – зловісна і страшна… Ми – України майбуття
Пропали села і міста… І перепустка до щасливого життя!
