Page 62 - 2Demo_Book_A bell rings for them
P. 62

ЮРІЙ



                                                           ВОРОНА












                                                               Юрій  —  боксер,  триразовий  чемпіон
                                                           Чернігівської  області,  призер  українських
                                                           та міжнародних змагань. Мріяв про подаль-
                                                           ші перемоги в спорті.
                                                               25-річний  спортсмен  пішов  захищати

                                                           Чернігівщину  в  перші  дні  війни.  Загинув
                                                           у  боях  із  російськими  загарбниками  9  бе-
                                                           резня під селом Лукашівка, що за 17 км від
             Чернігова. Його тіло знайшли лише 4 квітня 2022 року після відступу російських
             військ.
                 Про загибель Героя повідомила на своїй сторінці у фейсбуці Федерація боксу
             України: «Юрію Вороні з Великого Листвена на Городнянщині 5 липня виповни-
             лося б 26. Але він назавжди залишився 25-річним, загинувши від рашистських
             куль в Лукашівці неподалік Чернігова, де точились жорстокі бої з ворогом, який
             мав значну перевагу в озброєнні й чисельності.
                 Поховали Героя в рідному селі на початку квітня. Хата і двір були заповнені

             людьми, які прийшли провести Юрчика в останню путь. А дорога від порогу до
             церкви стала живим коридором, вздовж якого на колінах стояли люди».


                                        «Мамо, я тебе ніколи не покину…»
                 Мамі Юри Галині Бухмій – 45 років. Природна краса жінки топиться у без-
             межному горі. Весь вільний час вона й досі проводить біля портрета сина. Тут
             лежать його численні нагороди за боксерські перемоги, свіжі квіти з рідного по-
             двір’я і книжечки псалтирів з молитвами.
                 – Про такого сина, яким був мій Юрчик, можна тільки мріяти, – плаче жінка.

             – Ми родом з Коропського району. Юра і моя старша на рік донька Іра рано зали-
             шилися без батька, він трагічно загинув, коли сину ще й десяти не виповнилося.
             Ніколи не забуду, як він тоді, маленький, дрібненький, як горобчик, підійшов до
             мене, обійняв і каже: «Мамо, ми це все переживемо. Все у нас буде добре. Я тебе
             ніколи не покину». Навіть коли я вдруге вийшла заміж у Великий Листвен, Юра
             був для мене головним помічником і опорою. А молодший братик Андрійко вза-
             галі у нього на шиї виріс. Як Юра пішов навчатися, малий вийде до хвіртки й го-


                                                              58
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67