Page 13 - Костопіль Місто над Замчиськом
P. 13

1928  року  Лаврентія  Серветника  було  обрано  послом  до  польського  сейму  від  Блоку
           національних  меншин. Отримавши таку високу довіру населення, єдиний з терену посол сейму
           активно  взявся  до  вирішення  таких  актуальних  наболілих  проблем,  як  земельних,  освітніх  та
           культурних.





































                                              Малюнок 10 Представники місцевої влади


                З 1929 по 1933 рік Лаврентій Серветник виконує функції віце-бургомістра Костополя. На цій
           посаді  він  опікується  господарськими,  релігійними,  культурно-освітніми  проблемами  міста.
           Продовжує  активно  займатися  просвітянською  діяльністю.  25  липня  1940  року  третім  відділом
           Управління  держбезпеки  НКВС  у  Рівненській  області  колишнього  волинського  посла  до
           польського сейму Лаврентія Серветника було заарештовано, а 29 березня 1941 року особливою
           нарадою  при  НКВС  СРСР  він  був  звинувачений  та  як  «соціально-небезпечний  елемент»
           ув’язнений  у  виправно-трудовий  табір  терміном  на  вісім  років,  звідки  не  повернувся.
           Реабілітований Указом Президії Верховної Ради СРСР 21 грудня 1989 р.
                Саме  він  керував  просвітянським  хором,  який  об’єднав  українських  хлопців  та  дівчат  з
           різних куточків міста. Кожного року хор виступав на Шевченківських святах, які проводились у
           дні роковин Кобзаря. Перше Шевченківське свято, у день 66 роковин з дня смерті великого поета,
           стало на той час у місті неабиякою подією.
                Просвітяни також впорядковували могили воїнів армії УНР, ставили вистави, організовували
           творчі гуртки і народні хори, проводили вечорниці, де пропагували українську культуру та мову.
           Після  гучного  судового  процесу  1933  року  над  активістами  ОУН  польська  влада  заборонила
           проведення Шевченківських свят та вистав, а понад 40 мешканців Костополя було засуджено до
           різних  термінів  ув’язнення  та  посаджено  до  політичних  в’язниць  з  найбільш  нестерпними
           умовами утримання – Білі Сарни та Береза Картузька. Саме в Білих Сарнах відбував свій термін
           покарання  один  з  організаторів  ОУН  на  Костопільщині,  справжній  український  патріот,
           політичний  діяч,  згодом  у  1941  р.  -  головний  редактор  газет  «Самостійність»,  «Костопільські
           вісті», комендант запілля військової округи «Заграва» Григорій Рибак.
                Активно почала діяти і мережа культурних, громадських і господарських організацій євреїв.
           У Костополі починає працювати освітня організація «Тарбут», яка ставила за мету необхідність
           введення в єврейських школах староєврейської мови (ідіш) і утримувала мережу власних освітніх
           центрів.

                                                                                                              10
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18