Page 18 - Костопіль Місто над Замчиськом

узявши із собою лише одного рядового співробітника – їздового. Схопити німецького
парашутиста поспішали так, що навіть не встигли організувати виїзд на місце події ще однієї
оперативної групи. Не повідомили і керівництво у Рівному. Севастьян Васько, Іван Нанахов та
Микола Іванов вирішили взяти парашутиста самотужки. Виснажені коні несли оперативників до
села. Коли прибули до Підлужного, навіть не стали заходити до сільради та шукати її очільника.
Пустуючу хату місцевого жителя М. показав випадковий перехожий. Зупинившись біля воріт
садиби, зайшли до двору. Озброєного їздового поставили біля вікон, які виходили до саду.
Капітан Васько смикнув двері хатини, які були відчинені, а з хати не було чути жодного звуку.
Порушуючи інструкцію, усі троє зайшли до сільської хати одночасно. За столом у світлиці сидів
кремезний немісцевий чоловік та з цікавістю дивився на прибулих. Очільники Костопільської
міліції направили на чоловіка зброю. Ще не встиг капітан Васько звернутися до незнайомця з
вимогою перевірки документів, як чоловік, витягнувши руку з-під стола, зірвав чеку
протитанкової гранати.
Пролунав вибух… Живим залишився лише їздовий, який перебував на вулиці. Він отримав
незначні поранення від уламків віконного скла. Підривником виявився один з членів ОУН, що
знаходилася у підпіллі, житель с.Ставок Аврам Фінчук. Загиблих керівників Костопільського
відділу НКВС з пошаною було поховано спочатку у центральному парку міста, згодом
перепоховано на цвинтарі у центрі міста. Усі матеріали щодо загибелі міліціонерів і досі
знаходяться під грифом «секретно» в архівах колишнього КДБ.
З ініціативи Григорія Рибака Аврама Фінчука осінню 1941 року було урочисто перепоховано
біля церкви с. Ставок за участю чисельної кількості священиків та керівників національно-
визвольного руху краю.

Нова влада з січня 1940 року підвищила заробітну плату в держустановах, школах та
підприємствах. У місті було відкрито оновлену лікарню з рентгенкабінетом, створено
Костопільську МТС, яка отримала нові трактори, почало працювати кілька бібліотек, в які
надійшли книги з московських та київських видавництв, у тому числі і книги українською мовою.
Радянська влада закріпилась доволі швидко і впевнено, але протрималася лише до 24 червня 1941
року.

Костопіль у період фашистської окупації
22 червня 1941 року у небі над Костопільщиною загули перші фашистські літаки. Того ж дня
поблизу села Ставок (хутір Пеньки) впали і перші німецькі бомби. Саме місто Костопіль та
промисловий центр Янова Долина, на відміну від Рівного і Здолбунова, не бомбили. На
підприємствах міста і околиць було припинено усі види робіт та відвантаження продукції,
натомість залізничним та автомобільним транспортом поспішно розпочалась евакуація майна,
документації, родин партійного та господарського активу району. З керівників нижчої ланки
терміново формувались групи, які виконували обов’язки служби протиповітряної оборони та
групи по виявленню німецьких парашутистів.
Працівники НКВС підготували списки членів ОУН та неблагонадійних осіб, які мали бути
ліквідованими. Здійснити ліквідацію у хаосі перших днів війни не вдалося. Керівники ОУН (група
Григорія Рибака) були вчасно попереджені одним з місцевих жителів, поляком Казимиром
Блотскі, який співпрацював з НКВС. За ніч було попереджено решту членів ОУН, від очільників
до нижчої ланки.
23 червня працівниками НКВС було заміновано міст через річку Горинь, що з’єднував Янову
Долину та село Злазне, склад вибухових
матеріалів та міст через річку Замчисько на
сучасній вулиці Сарненській.
Листоноші ще не встигли доставити
передплатникам останній номер газети
Костопільської районної ради «Більшовицький
шлях» за 24 червня 1941 року, де йшлося про
добровільний вступ мешканців міста до лав
Червоної Армії, як воно вже було окуповане.

15
Малюнок 15 Німецькі бомбардувальники в
Костопільському небі