Page 43 - Костопіль Місто над Замчиськом

Малюнок 33 Футбольна команда Костополя 1956 рік

Поряд з активними будівельними роботами, які проводились на промислових підприємствах
і житлових кварталах міста у 50-х роках минулого століття, радянською владою було прийнято
рішення про знесення культових спорід, розташованих у центральних кварталах Костополя.
У 1923 році було утворено Костопільську католицьку парафію, яка у 1938 році складалася з
5978 осіб. З 1924 року у місті діяв дерев’яний костел Найсвятішого Серця Ісуса Христа
Євхаристичного.
Величний, майже закінчений новий мурований польський костел, в якому велась служба, у
зв’язку з подіями 1939 – 1945 років не був завершений, а після знищення будівлі у 50 -70 роках
минулого сторіччя на його фундаменті розміщено одну з міських котелень (район ЗОШ №3).
Німецьку кірху, яка після війни слугувала як будинок культури, просто знесли. Такою ж була
участь і єврейської синагоги поблизу школи «Тарбут» (нині ЗОШ №2), згодом знесли ще одну
синагогу – найстарішу з тих, що були побудовані в місті. Нова синагога на березі річки Замчисько
була переобладнана спочатку під склад, згодом під хлібопекарню. (Нині в ній функціонує
продуктовий магазин).
Основною культовою спорудою в Костополі, де продовжувалась відбуватись служба Божа,
був Свято-Олександра Невського храм. Майже у підпіллі діяли кілька молитовних будинків
християн-баптистів, свідків Ієгови та п’ятидесятників.

Урочисто відзначали костопільчани головні державні свята: День солідарності трудящих (1
Травня), річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції (7 листопада) та День Перемоги (9
Травня). На центральній площі міста, біля пам’ятника Леніну, відбувався мітинг, на якому
виступали керівники району, представники трудових колективів передових підприємств. Під
звуки духового оркестру формувались колони, у яких костопільчани з транспарантами,
портретами керівників держави, прапорами та прапорцями крокували до сучасної площі
Шевченка, де їх знову на трибуні зустрічало місцеве керівництво. Їхали прикрашені
транспарантами автомобілі, мотоцикли та кінні брички, що театралізовано відтворювали події
минулих років. Далі колони рухались до меморіалу Слави, після чого розходились по чисельних

40