Page 44 - Костопіль Місто над Замчиськом

торгових точках, буфетах, зонах відпочинку або власних квартирах, де були накриті святкові
столи. До тих, хто у ці дні прийняв зайвого, міліція ставилась більш поблажливо ніж у інші дні. І
місцевий витверезник, розташований у центрі міста за дитячою поліклінікою, не
перевантажувався. У День Перемоги 9 Травня колони ветеранів та військовослужбовців частини
зв’язку, що знаходилась у місті, теж починали ходу з центральної площі, але мітинг відбувався
поблизу меморіалу Слави.

На кожному
підприємстві та установі
міста працювали ветерани
війни. Вони очолювали
колони своїх підприємств.
Святкування відбувалось
урочисто, до меморіалу
покладали вінки та квіти,
для колишніх вояків
влаштовувались святкові
обіди, працювали польові
кухні. Ветеранів війни
вітали партійні та
господарські керівники,
керівники підприємств,
школярі, творчі колективи
міста. На стадіоні
відбувались спортивні
змагання, присвячені цій

Малюнок 34 Духовий оркестр Костополя величній події.

Ще одним святковим днем були вибори депутатів до законодавчих органів різних рівнів.
Радянські вибори кардинально відрізнялися від сучасних демократичних. Лише один кандидат,
без альтернативи, висувався владою на виборчу посаду. Потрібно було тільки прийти, отримати
бюлетень, вкинути його в урну. До одиноких кабінок не заходили, не було сенсу. Зайшов –
значить не обрав отого одного-єдиного правильного кандидата. Тому й отримували партійні
висуванці майже 100% на свою підтримку. Виборці ж прямували до буфетів скуштувати
делікатесів та випити, хто вже скільки міг осилити «Московской», «Русской» або
«Жигулівського». І все це під музичний супровід. Саме в цей день громадяни мали змогу
похизуватися один перед одним новим вбранням, зачісками та прикрасами.

При будь-якій владі любили костопільчани відвідувати місцевий ресторан, який за панування
поляків знаходився на вулиці Коперніка (будівля збереглась донині) і носив гордовиту назву
«Європа». На першому поверсі будівлі було розташовано зал, де гості мали змогу скуштувати
різноманітних наїдків та потанцювати під супровід невеличкого, але високопрофесійного
оркестру. Власницею ресторану була полька Кароліна
Боболі, і коли місцеві жителі збирались до закладу, то не
говорили, що ідуть в «Європу», а до «мадам Боболі».
На другому поверсі розташовувались готельні номери,
доволі охайні і на той час добре вмебльовані. На третьому
на грошовитих і бажаючих розваг клієнтів чекали гарні
дівчата. У період тимчасової окупації міста фашистами
готель-ресторан отримав нову назву «Вікторія».
Польський персонал було замінено на український,
замінили і дівчат з третього поверху, незмінними
лишились лише музики-євреї, яких перед відступом
41

Малюнок 35 Кароліна Боболі