Page 17 - Ukrainian Gospel MT 2017
P. 17

слідування за Господом було в його очах чимось другорядним: життєві та
               матеріальні клопоти він ставив на перше місце.


           23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.  І ось буря ве-
                                                        24
                                                                  25
           лика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав.  І
           кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!  А Він
                                                               26
           відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і
           тиша велика настала.  А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри
                           27
           та море слухняні Йому?  І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської,
                             28
           перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті,
           так що ніхто не міг переходити тією дорогою.  І ось, вони стали кричати,
                                               29
           говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас
                  30
           мучити?  А оподаль від них пасся гурт великий свиней.  І просилися де-
                                                       31
           мони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.  А Він
                                                               32
           відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі
           до моря ввесь гурт, і потопився в воді.  Пастухи ж повтікали; а коли при-
                                         33
           були вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.  І ось, усе місто
                                                       34
           вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов
           Собі з їхнього краю!
           Розділ 9

           Доказ Божественності Царя
                                                        2
           1 І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.  І ото, принесли
           до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру,
           сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
           3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.  Ісус же
                                                              4
                                                           5
           думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?  Що легше,
                                                          6
           сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?  Але щоб ви
           знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він
           розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!  Той устав
                                                            7
                         8
           і пішов у свій дім.  А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що
           людям Він дав таку владу!
                                                                   17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22