Page 33 - Book_a4_Work_Neat

Краса

Я радий, що душа не очерствіла,

Що відчуття краси не покида.
Без чого вже і жити б надоїло

І вдвічі б стали важчими літа.

Вона довкола нас, вона усюди!

Вона всю нашу сутність обгорта.
Її б лиш помічали люди,

То й легше б досягалася мета.

А ще коли хоч трішечки додати,

Примножити навколишню красу,
Для цього, власне, треба небагато.
Її, як прапор, інші понесуть.

І стане зовсім іншою країна,
Багатшою, затишною для всіх,

І з неї не тікатиме людина
В чужі краї, в неволю чи на гріх.

Нас з вами випестила мати,
Годує всіх нас матінка-земля.

Тож нам про них найперше треба дбати,
Як мати дбає про рідне немовля.

На рибалку

31