Page 34 - Book_a4_Work_Neat
P. 34
Бринить роса на травах біля річки,
Густий туман над плавнями звиса.
Там верби - в ряд й води блакитна стрічка,
Й сполохані фазани у небесах!
Збива росинки вранішній рибалка,
Спросоння чимчикує навпростець,
Щоб спробувати вдачу спозаранку
Чи звести цілий день свій нанівець.
А щодо улову, то не в ньому справа
(Хоч він рибалці змісту додає!)
Скоріш розвіятись, відчути запах травну
І кожен щось отримує своє.
А враження, без сумніву, багаті!
Яким був кльов, як рвало волосінь!
Чи як вдалося велетня піймати
На заздрість чи на подив геть усім!
Червоний диск горою покотився,
Відблискуючи в дзеркалі ріки.
Ну от і все - вже вечір напустився,
Пора додому, друзі-рибаки.
32
