Page 35 - Book_a4_Work_Neat

Слово про поета
(Присвячую поету Д. Креміню)

Чи то Всевишнього веління,
Чи нам добряче повезло,

До нас в робочий день осінній
Поет приїхав у село.

Проста умова: більше люду,
А люд той весь на буряках

Біля кагатів…- Так і бути,
Коли оказія така.

Було вже зустрічей багато
На творчому його віку,
Але щоб так, біля кагатів,-

Не уявляв собі таку!

Колючий вітер пробирав

І розвівав його чуприну.
А він вірші свої читав

Один за одним, без зупину.

Кружляли в небі журавлі,

Живісінькі, не із бурштину*.
Вони з інгульскої землі

В далеку путь щорічно линуть.

А “зал” під скиртою, в затишку

То вирував, то завмирав,
То хтось, сльозу змахнувши нишком,
Долонь своїх не шкодував.

А він читав і надихав,
І відступала в душах темінь. Йдеться про збірку поезій Д. Креміня
“Бурштиновий журавель”,
Присутніх словом зігрівав за яку поет отримав звання
Поет від Бога - Дмитро Кремінь. Лауреата Шевченківської премії

33