Page 28 - Book_a4_Work_Neat

Село принишкло, опустіло.
Хіба хтось тінню промайне.
Руїни зроблені уміло,

І жах охоплює мене.

Не рвались тут фашистські бомби,
Не було вбивчої війни.
І ось - цей злочин. Не від Бога,

На жаль, від свого ж... сатани...

Поклали хрест на ветеранів,
Ошукані вже й молоді –
У них майбутнє теж украли...

І що ж лишилось їм тоді?!

Ці реформаторські руїни,

Земля занедбана й село.
До болю жаль нам Україну,
Вже вкотре їй не повезло!

І лиш тоді ми навчимося

Різнити фальш й пусті слова,
Обіцянки, що не збулися,
Як прийде зміна нам нова.

На сінокосі

Рано-вранці на зорі

Прямували косарі
На заплави росяні,
Де стежки не ходжені

І сіна не кошені.
Коли сонечко пригріло.

Вже й покоси зарясніли.
Впала з трав уже роса,

26