Page 27 - Book_a4_Work_Neat
P. 27
Було і сталось
І повноводний, і широкий
Інгул торує шлях до Бугу.
Тут був і парус одинокий,
І верби відганяли тугу.
Ще мить - і дійде до причалу
Річковичок, що добирався.
Його тут радісно чекали,
Хто на цім березі зібрався...
Давно це було, за Аркаса....
Води чимало утекло.
Не ті тепер у нас окраси,
Не ті і люди, і село.
Інгул сховався в очеретах,
Неначе в траурнім вбранні.
І верби стали напівмертві,
Напівсухі і навесні.
25
