Page 54 - Book_a4_Work_Neat
P. 54
Як могло це статись -
Хто - зна, як було,
Що не зміг піднятись
На своє крило.
Скаженіло небо,
Сніжна буря вила,
Щось робити треба,
Покидаюсь сили.
Пробирає холод,
Затишок би мати...
Його мучить голод,
Знає ж, бідолаха,
Он поруч село!
Та не вірить птаха
У людське тепло...
Що добро - у людях,
В колективі - сила.
Тоді легше буде,
І зміцніють крила.
Там, де була птаха,
Все імла накрила.
Певно, в бідолахи
Участь нещаслива.
Оповідь нехитра –
Це для тебе, сину,
Щоб не повторив ти
Долю журавлину...
52
