Page 51 - Book_a4_Work_Neat

Хризантеми

Коли життя вже затухає,

І відрясніли врожаї,
Вони лиш силу набирають,

Дарують барви нам свої.

Такі розкішні, розмаїті,

Чарівні квіти восени
Наперекір всьому на світі

Цвітуть і радують вони.

Це ваблять око хризантеми,

Як символ пізнього життя.
Колись і ми так спалахнемо
Перш, ніж піти у небуття...

…
Ось і зів’яли хризантеми
У нас в осінньому саду...

І ми у гай вже не підемо,
Принаймні я вже не піду...

49