Page 52 - Book_a4_Work_Neat

Пенсіонер

Кожен день один в один,
Разом будні й свята.

Рідко хто вряди-годи
Зайде в їхню хату.

Усі дні - у серіалах,

Магазин, аптека,
Безліч шоу на екранах-
То їх дискотеки.

А розмови — про болячки,

Здорожалі ліки,
І долають все терпляче

Ці напівкаліки...

Лиш відступиться тривога
На душі і в думці,
Як поштар йде до порогу

З пенсією в сумці...

І не думалось ніколи,
Що колись так буде,

Як беззахисні і кволі
Стають дужі люди...

Я ще живу

Я ще живу, не дивлячись на роки.
Не втиснув зад свій у зручний диван.
І навіть в чомусь перші роблю кроки,

Не гнусь перед вітрами, мов трава.

Долаю у житті свої рясні проблеми,
Уболіваю за державу і народ.
За це віддав я роки недаремно,

Хоч не чекав на згубний поворот.

50