Page 67 - Book_a4_Work_Neat

постійно Містився козацький гарнізон. Польський коронний гетьман
Яблоновський 17 березня 1694 року в листі до фастівського полковника
С. Палія скаржився, що козаки відібрали у нього ряд маєтків, , у т. ч. і

Шамраївку. Незабаром тут відновилася влада польських магнатів, які
посилили соціальне і національне гноблення. На початку XVIII ст. село

стало центром Шамраївського ключа, який належав графам Браниць-
ким і складався з 6 сіл. У 1740 році в Шамраївці налічувалося 75 дворів
і проживало 600 жителів. У 1795 році кількість дворів і чисельність на-

селення збільшилися. Жителі села були активними учасниками гайда-
мацького руху, що поширився на Правобережній Україні у XVIII ст. Так,

у 1744 році відбувся суд над 7 учасниками гайдамацького руху, серед
яких були і жителі Шамраївки Після возз’єднання Правобережної Укра-
їни з Росією селяни Шамраївки лишилися кріпаками графів Браницьких

і зазнавали жорстокого феодального гніту. Значно зросла панщина. Крім
того, магнати примушували селян виконувати на їх користь численні
додаткові роботи. У 1833 році кілька шамраївських селян подали у суд

скаргу на графа Браницького, вимагаючи звільнення від кріпосної за-
лежності. Коли ж сенат відмовив селянам у цьому, вони самочинно пере-
стали виконувати панщину в поміщицькій економії. Щоб повернути їх

до покори, був викликаний пристав з солдатами. Справа тяглася до 1840
року і закінчилася покаранням селян. Вони так і лишилися кріпаками

Браницьких.
Селяни Шамраївки прагнули визволитися від феодально-кріпосниць-
кого гніту. Вони взяли активну участь у Київській козаччині. З квітня

1855 року шамраївські селяни з жінками і дітьми вирушили до с. Труш-

65